Новости семинарской жизни

24.11.2019. Недільне богослужіння в семінарії

12.11.2019. Викладач Почаївської духовної семінарії взяв участь у Міжнародній науково-практичній конференції

10.11.2019. В Почаївській семінарії відбувся духовно-просвітницький вечір

10.11.2019. В Почївській семінарії вшанували день пам'яті преп.. Іова Почаївського

07.11.2019. Почаївська семінарія взяла участь у святкуваннях дня пам'яті ікони Божої Матері «Всех скорбящих радость»

29.10.2019. Вихованці 4-го класу семінарії та студентки 3-го класу регентського училища відвідали святинi Закарпаття

24.10.2019. У Почаївській семінарії звершили пам'ять Собору Волинським святим

20.10.2019. B семінарії відбувся постриг вихованців IV-го класу у чтеці

18.10.2019. Другий клас ПДС відвідав Почаївський історико-художній музей

15.10.2019. Богослужіння в семінарії на Покров Пресвятої Борогодиці

09.10.2019. Богослужіння в день пам'яті св. ап. Іоанна Богослова

27.09.2019. Cвято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього в семінарії

23.09.2019. При Почаївській семінарії відкрилася недільна школа для дітей

19.09.2019. Ректор семінарії взяв участь у святкуваннях на честь преп..Афанасія Брестського

12.09.2019. Початок навчального року в Почаївській семінарії

10.09.2019. В Почївській семінарії вшанували пам'ять преп. Іова Почаївського

Проповідь в неділю 17-у по П'ятидесятниці

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

 Сьогодні, брати та сестри, ми чули з вами Евангельську історію, в якій апостол Матфій росповідає нам про те, як Христос залишив землю Обітованну і удалився в сусідню країну, де відбулась зустріч між Господом і великою грішнецею, жінкою язичнецею. Ця жінка чекала Господа Іісуса Христа на межі цих двох країн і не сміла перетнути кордон вважаючи себе недостойною. Вона терпеливо чекала Того, про Якого чула в розповідях путників, що проходили через її домівку співчуваючи її горю, донька її була духовно хворою. Хтось поспішить і скаже, що ця жінка несе велику кару за гріхи і що таких як вона потрібно сторонитись. Але, щоб такого не було серед християн, Господь бере з собою Апостолів, щоб навчити їх, а через них і нас, що не треба судити і превозноситись над ближніми, тому що багато що скрите від взору людей.

 Жителі язичнецьких країн для іудеїв були нижчими тварин, після контакту з ними потрібно було проходити обряд очищення. Ми можемо собі уявити, що думали і відчували Апостоли, коли вступали в ці землі невірних. Бачивши благодіяння і чудеса, милість і щедроти Господні, учні не могли засумніватись в правильності поступку свого Учителя. Але, що вони могли б думати, коли бачили як Христос не звертав увагу, не відповідав а ні слова на мольбу страждущої жінки? «Помилуй мя, Господи, Сыне Давидов, дщи моя зле беснуется!» Мф 15:22 змушена була кричати мати хворої в слід Спасителя. Чому Христос, який злословящих і зневажаючих Його іудеїв не відхилив від себе, зараз не чує ту, яка без всілякої проповіді ісповідує Його Господом? На це питання дає відповідь святитель Ніколай Сербський: «Христос поступає таким чином, щоб викликати в своїх учнях розуміння, що і язичники діти Бога Живаго, і що вони потребують уваги і спасіння». І відразу видно результат. Апостоли підходять і просять Гспода, щоб Той відпустив її. Але Він не чує учнів. Все це було на очах нещасної. Попри всі випробування, хананеянка повторно, підійшовши «созади», просить Христа: «Господи, помоги мне». На що Христос відповідає страшними словами: «Нехорошо взять хлеб у детей и бросить псам». Але Господь знову говорить не від Себе, а виражається мовою сучасних Йому іудеїв, що превозносились над іншими. Цим Господь хоче викликати у учнів рішучий протест проти іудейскої виключності. Цим Господь хоче вказати, що ось ці що були названі дітьми, стали подібні псам, а ці, котрих рахували псами, навертаються і стають дітьми Божими.

 Як важко сьогодні утриматись осторонь від осуду і превозношення. Про це свідчить наступна історія.

 В одному місті жила жінка, яка відвідувала храм Божий, старалась жити церковним життям, одним словом, намагалась бути прикладом для інших. По сусідству з нею жив чоловік, якого залишила сім'я за те що він почав пити. Кожного разу, коли вона дивилась в двір сусіда, вона не могла утриматись від думок які її в цей час переповнювали. Чому він так п'є? Чому він не соблюдає пости? Чому не ходить в церкву? Як він може жити таким життям? І так було постійно. Прийшла зима. Сусід приходив до дому то один, то з компанією. Світло в його домі то горіло до самого ранку, то не загоралось декільк днів. Згодом чоловіка знайшли мертвим від переохолодження після лютої зимової ночі. Вже не було до нього нікому ніякого діла. Наша сусідка черговий раз збиралась до храму, як у її двері постукала невідома жінка. Ця жінка шукала чоловіка який за описом був схожий на сусіда нашої героїні. Але у відповідь вона почула, що він як дві неділі упокоївся. Щоб всі бачили, яка жалість проступила на облитчі у гості. Утерши сльозу вона почала розповідати, що дві неділі назад, в новорічну ніч, разом зі своїми дітьми була вигната з дому власним чоловіком, який оп'янівши випровадив її і дітей на вулицю без верхнього одягу. Не знаючи куди податись, вони присіли на дитячому майданчику і чекали, коли закінчеться святкування у їхньому домі. Слава Богу в цей час проходив незнайомий чоловік, який зжалився і залишив для ображених свою куртку, а сам в тільняшичкі пішов до своєї домівки. Саме цю куртку тримала в руках гостя коли сусідка вислуховувала її. На мить жінка сусідка побачила себе з сторони. Їй згадались слова Христа, що найбільша любов це та коли душу свою положиш за други своя, і як чудно вони лягли на життя того сусіда з яким вона була знайома. Вона оцінювала його по тому що бачила і не могла знати на скільки широке серце у нього.

 Господь каже нам «Сыне дай мне твое сердце». Чим було наповнено серце жінки язичнеці? Вона вірила Господу і смирялась, на що Гсподь дивується і вказує на великий подвиг віри її, тоді коли учнів Своїх називає маловірами. Чим було наповнено серце жінки і серце чоловіка із росповіді? Жінка вважала себе кращою за того, хто був здатний жертвувати собою. Будьмо обережні коли почнемо оцінювати себе, коли почнемо судити ближніх. Знаючи такий приклад, будемо пильніші до свого духовного життя, розуміючи, що без допомоги Божої не устояти нам серед житєвих випробувань. Милостею та любов'ю від Господа нехай наповнятся наші сердця. Амінь.

Івахнюк Антоній

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин