Проповідь в день пам'яті новомучеників
Во ім'я Отца і Сина і Святого Духа!
Земля на якій ми живемо, - це місце вигнання, терпіння і повсякденної боротьби зі злобою диявола і світу. Переможцями у цій боротьбі стають люди, сильні духом, які вміють панувати над собою, а при потребі не вагаються навіть життя своє віддати для високих цілей. Такими героями є новомученики і ісповідники землі нашої, які претерпіли страждання та мученицьку смерть за Христа, в 20 столітті від рук безбожної влади, пам'ять яких сьогодні святкує Свята Православна Церква.
Вони, подражаючи небесному Отцю, який настільки возлюбив світ, що віддав для його спасіння Сина Свого Єдинородного, віддали і своє життя за друзів своїх, тобто за Церкву Христову, щоб зберегти спасительну православну віру, для нащадків, тобто для нас з вами.
Ми святкуємо сьогодні один із самих великих днів нашої церкви – в день коли згадуються всі мученики, ісповідники, всі ті, які на нашій землі, не тільки життя посвятили Богу, але залишилися вірними до смерті, життя і смерть віддали в його славу. Вони являються славою землі нашої, які так повірили Христу, так віддали себе в Його руки на служіння, що навіть до смерті залишися вірними. Їх пам'ять ми повинні звершувати не тільки для того, щоб за них радіти, щоб дивитися на них, а й тому, щоб побачивши їхнє життя, старатися стати подібними їм, віддати своє серце, віддати всоє життя для служіння Богу, який нас навчив такої любві. Багато християн за ім'я Господне знаходилися в тюрмах і лагерях, але зберігали віру у Христа Спасителя.
Новомученники – вони розлюбили Господа і своїх ворогів, переносячи від них гоніння, але не ненавиділи їх, одним з таких був священомученик Володимир митрополит Київський, коли з приходом в Київ гражданської війни і захватом більшовиками міста почалися крадіжки і насилля, 25 січня 1918 року, озброєнні люди ввірвалися в покої митрополита, і після знущань над ним вивезли за стіни лаври і розстріляли. Перед смертью архіпастир звершив молитву, благословив своїх вбивців сказавши: Господь вас да простит, і був розстріляний. Він поступив по прикладу самого Спасителя якого поносили, хулили, били, плювали, розіп'яли, але Спаситель не злопамятствува, не гнівався, але і на Хресті помираючи молився за согрішающих: « Отче! Прости им, бо не знають що роблять». (Лк: 23- 34).
Мученики научають нас любові до своїх ворогів, по слову Євангелія: « Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас». ( Мф. 5:44).
Святкуючи пам'ять святих новомучеників, ми свідчимо про те що справді врата адова не переможуть Церкву Христову. Ми молимся святим щоб в час випробувань нам дана була така ж мужність.
Багатьом приходилось не тільки переносити страждання за смерть своїх близьких, але часто вимагалося публічне відречення від них. Людина повинна написати в газету про відречення від батька священика, а якщо це дитина, то від неї вимагалося, щоб вона відріклася від батьків, від віри і від Бога перед усім класом- але були стійкі.
В одній школі, вчителька сказала: пишем диктант « Суд над Христом», один хлопчик відклав зошит в сторону і мовчки сидів, вчителька запитала: чому ти не пишеш? А він каже: я, таке писати не буду, вона говорить: бігом пиши , я не буду. Я тебе зарас до директора поведу, а він говорить: як хочете. Коли його привели до директора він подивився на нього а, в нього у глибині душі була віра в Бога. І говорить: дитино велика в тебе віра іди з Богом.
Тому послідуєм браття і сестри, важким але правильним шляхом, і в нашому житті будем подражати тим кого ми сьогодні прославляєм . Будемо бодро, зі смиренням і радістю нести свій життєвий Хрест, з твердою вірою що з нами Бог і ніхто на нас, не будемо унивати, духовно слабнути адже у нас багато молитвеників за нас. Підемо за Христом по їхньому прикладу будемо подражати їм молитися усердно, щоб Господь допоміг до посліднього нашого вздоху прославляти Його, служити Йому, і пройшовши поприще цього короткого життя, наслідувати вічне блаженне життя в Царстві Небесному. АМІНЬ.
Лунгул Iлля
ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ
|
Святые отцы о спасении
Если попечалуешь о грехах или умилишься, или прослезишься, или воздохнешь, воздыхание твое не утаится от Него: "Не таится 6о от Него, — говорит св. Симеон, — капля слезная, ниже капли часть некая". А св. Златоуст глаголет: "Аще посетуеши точию о гресех, то приимет Он в вину твоего спасения". Преподобный Моисей Оптинский |