Новости семинарской жизни

27.02.2015. На першому тижні Великого посту митрополит Сергій звершив монашеський постриг

22.02.2015. Викладачі та вихованці семінарії звершили чин прощення перед початком Великого посту

08.01.2015. Рождественское богослужение в Почаевской Семинарии

03.01.2015. Митрополит Сергій звершив постриг вихованців IV-го класу у чтеці

02.01.2015. У Почаївській Духовній Семінарії відбувся молодіжний форум

01.01.2015. Почаївська Семінарія відсвяткувала день пам'яті преп. Амфілохія

28.12.2014. Почаївську семінарію відвідав хор Свято-Троїцького кафедрального собору м. Чернівці

25.12.2014. Студенти Почаївської семінарії виступили з концертом у регентському училищі м. Кременець

24.12.2014. Вихованці Почаївської семінарії організували в школі-інтернат для дітей «Свято Миколая»

22.12.2014. В Почаївській Семінарії звершили акафіст Іісусу Сладчайшому

21.11.2014. Святкування Собору Архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил у Семінарії

11.11.2014. Почаевская семинария торжественно отметила годичный акт

10.11.2014. Почаївська семінарія відсвяткувала день пам'яті преп. Іова Почаївського

08.11.2014. Хор Почаївської духовної семінарії прийняв участь у святкуванні ікони «Всех скорбящих радость»

23.10.2014. Почаївська семінарія звершила святкове богослужiння в день пам'яті Всіх Волинських Святих

03.10.2014. Почаївські семінаристи відвідали православну Польщу

01.10.2014. Хор Почаївської Духовної Семінарії прийняв участь у святкуванні храмового свята в Тернополі

Минчук Микола

Проповідь на Торжество Православія

Во ім`я Отца і Сина і Святого Духа!

 Кожного разу, дорогі браття і сестри, коли ми з вами переступаємо поріг святого храму, нас зустрічають сонми святих, які зображені на іконах та стінах храму. Ми православні християни, навіть не уявляємо свого життя, богослужіння, храмів і наших домівок без ікон. Святі ікони стали частиною нашого життя, адже вони для нас являються живим Євангелієм, яке ми читаємо через спогдядання на них. Де стільки ще пролито сліз горя і подяки як не біля святих ікон?

 В сьогоднішній воскресний день наша Православна Церква святкує свято Торжества Православія. Давайте собі нагадаємо, що саме стало причиною святкування цієї події? Церква Христова проіснувавши уже понад ХХ століть з самого початку почала зазнавати різні нападки, як зі сторони язичників і іудействующих, так само почали в Церкву проникати різні лжевчителі і єретики, які стараються зруйнувати Церкву з середини.

 У VII –VIII стт. виникла така єресь, як іконоборство. Де тільки бачили святі ікони їх спалювали, християн які поклонялись святиням називали ідолопоклонниками, їх немало стратили. Але завдяки благочестивій цариці Ірині та св. патр. Тарасію у 787 році був скликаний VII Вселенський Собор. На цьому Соборі було затверджено, що поклоніння іконам не являється ідолопоклонством, бо про це навіть страшно подумати «бо честь, яку ми воздаємо образу, восходить до первообраза, і той хто поклоняється іконі, поклоняється особі зображеній на ній» а не дереву і фарбі з котрих зроблена ікона.

 Хоча Собор і постановив про поклоніння святиням, але ще деякий час іконоборці продовжували існувати. Вони знову приходили як до церковної влади так само і імператори були представниками цієї єресі. І ось коли на імператорський престол Константинополя на початку IX ст. вступила праведна імператриця Феодора, то завдяки їй було скинуто іконоборчеську церковну владу і поставлено патріархом святого сповідника Мефодія, котрий до того багато років провів у в'язниці і засланні за почитання святих ікон. Саме в 843 році за благовоління імп. Феодори було зібрано собор духовенства в Першу Неділю Великого посту і назавжди затверджено іконопочитання. З того часу і ми щороку згадуємо цю подію, як перемогу над усіма єресями. Цим ми засвідчуємо, що скільки єресей не було, одні з них зникли інші появляються, скільки ворог людського спасіння не прикладає зусиль щоб здолати Церкву Христову, але йому це не удається, тому що основою Її є – Христос. "Камень, егоже зиждущии, сей бисть во главу угла»(Пс.117.22)

 Святитель Іннокентій Херсонський повчає нас такими словами: «Якщо ми дорожимо зображеннями людей, близьких нашому серцю, або великих благодійників людства; любимо часто дивитися на них; ставимо їх на самі почесні місця, а іноді і цілуємо їх, то як не хранити і не шанувати образ Того, Хто пролив за нас на Хресті кров Свою, Хто визволив нас від гріха і смерті вічної, повернув нам рай і дарував Царство Небесне?» Святе Писання говорить нам про те, що поклоніння святиням це не ідолопоклонство. Пророк і цар Давид взиває такими словами: «Вниду в дом Твой, поклонюся ко храму святому Твоему в страсе Твоем»(Пс.5.8) У Скінії Божій знаходився Ковчег Завіту перед яким священники кадили фіміам і засвічували лампади. Сам Господь наш Іісус Христос залишив відбиток Свого Лиця на полотні і подарував його царю Авгарю після чого цар зцілився. Через святині Бог проявляє Свою милість до роду людського. Явним фактом багатьох зцілень являється наша рідна святиня Почаівська чудотворна ікона Божої Матері. Тому то ми повинні бережливо відноситись до святих ікон і віддавати їм належну честь.

 Ми з вами, дорогі браття і сестри, чули в сьогоднішньому євангельському читанні такі слова Господа про Його майбутнього учня Нафанаїла «…це істинний Ізраїльтянин в котрому нема лукавства»(Ін.1.47). Це похвала християнину, це похвала тій Церкві про яку Господь сказав: ось та Церква, в якій немає лукавства, немає суєтних видумок людських, котра вся істинна во всьому Її вченні, Таїнствах, богослужінні. Тож будемо пам'ятати, дорогі браття і сестри, щоб ми з вами теж були істинними православними православними християнами, нам потрібно мати живе і постіне спілкування з Православною Церквою. Щоб ніякі єресі не вкралися у наше серце і розум ми повинні завжди перебувати в молитві, приступати до Таїнств церковних, слідувати прикладу усіх тих хто зображений на святих іконах, подрежати їхній вірі і стійкості. Сьогодні Церква молиться і згадує усіх тих хто святістю своєю освячував і освячує наш шлях до істини. Молиться за тих хто трудами своїми і подвигами зберігає в наші дні вірність істині Божій.

 Церква Христова-це корабель, на якому ми пливемо по бурхливому життєвому морю, і тільки той хто вірить, що саме на цьому судні він допливе до тихої пристані, сідає на нього і вирушає у далеке мореплавання. Апостол Павел каже, що « без віри ми не можемо угодити Богу»(). Тому то будемо завжди просити Бога щоб Він приумножив у нас віру, і не дав нам похитнутись в слідуванні істині Божій «Утверди Боже святую Православную веру православних христиан, во век века» Амінь.

Минчук Микола

ДРУГИЕ ПРОПОВЕДИ

Святые отцы о спасении

Когда припадаешь пред Богом в молитве, будь, в помысле твоем, как муравей, как земные гады, как червячок, как лепечущее дитя. Не скажи пред Ним чего-нибудь разумного: младенческим образом мыслей приблизься к Богу.

Преподобный Исаак Сирин