Новости семинарской жизни

03.01.2014. Митрополит Сергій звершив постриг вихованців IV-го класу у чтеці

02.01.2014. У Почаївській Духовній Семінарії відбувся молодіжний форум

01.01.2014. Почаївська Семінарія відсвяткувала день пам'яті преп. Амфілохія

28.12.2014. Почаївську семінарію відвідав хор Свято-Троїцького кафедрального собору м. Чернівці

25.12.2014. Студенти Почаївської семінарії виступили з концертом у регентському училищі м. Кременець

24.12.2014. Вихованці Почаївської семінарії організували в школі-інтернат для дітей «Свято Миколая»

22.12.2014. В Почаївській Семінарії звершили акафіст Іісусу Сладчайшому

21.11.2014. Святкування Собору Архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил у Семінарії

11.11.2014. Почаевская семинария торжественно отметила годичный акт

10.11.2014. Почаївська семінарія відсвяткувала день пам'яті преп. Іова Почаївського

08.11.2014. Хор Почаївської духовної семінарії прийняв участь у святкуванні ікони «Всех скорбящих радость»

23.10.2014. Почаївська семінарія звершила святкове богослужiння в день пам'яті Всіх Волинських Святих

03.10.2014. Почаївські семінаристи відвідали православну Польщу

01.10.2014. Хор Почаївської Духовної Семінарії прийняв участь у святкуванні храмового свята в Тернополі

Семинарский храм

01.01.2015 г.| | Богацький С.
Почаївська Семінарія відсвяткувала день пам'яті преп. Амфілохія

  1 січня Почаївська Духовна Семінарія відзначає своє храмове свято – день пам'яті преподобного Амфілохія Чудотворця Почаївського. Всенічне бдіння та Божественню Літургію очолив Ректор Семінарії архімандрит Нафанаїл (Крикота).

 1 січня Почаївська Духовна Семінарія відзначає своє храмове свято – день пам'яті преподобного Амфілохія Чудотворця Почаївського. Всенічне бдіння та Божественна Літургія, котрі були відслужені у нічний час, очолив Ректор Семінарії архімандрит Нафанаїл (Крикота).

 Преподобний Амфілохій втілює у собі не тільки подвиг монашеської досконалості, а й , у деякій мірі, і сповідництва, адже в часи безбожництва, гоніння на Церкву та Лавру, святий залишався твердо відданим своїй вірі, монашеським обітницям та служінню людям. В той час коли у Преподобного відбрали прописку та виселили із Лаври він повертається в рідне село, де продовжує своє служіння, котре полягало в молитві за людей, що зверталися не спинним потоком до отця Іосифа, як його ще тоді називали, за порадою але, частіше за все, просили зцілення і по молитвах батюшки отримували його.

 З точки зору сучасної людини монашеське життя взагалі здається не зрозумілим – чому людина відмовляється від сім'ї, від радостей життя та й взагалі від всього? Так само, як і у Новорічну ніч на Богослужінні були присутні не десяток місцевих бабусь разом із семінаристами, а храм був наповнений молодими людьми, підлітками, так що яблуку ніде було впасти. Відповідь у тому, що ті речі, котрі ми називаємо «радощами життя», «задоволенням» - ніщо у порівнянні з тим, що людина отримує у спілкуванні та єдності з Богом.